Більше місто, більше можливостей - українські студенти у Варшаві

Оцінюється, що у Польщі перебуває вже більше 1,3 мільйона українців. Багато з них вирішили емігрувати після початку збройного конфлікту з Росією на сході України в 2014 році, коли курс гривні різко спав, а ціни зросли. У Польщі їм легше знайти роботу, а головне – більше заробити. Краще тут теж навчання, а в варшавських університетах все частіше чути український акцент. Ми запитали студентів з України, як їм живеться в столиці Польщі?

Вікторія Терещенко приїхала до Варшави три роки тому. Вона завжди хотіла навчатися за кордоном, а Польща була найблище. Спочатку мріяла про Краків, але вибрала все таки Варшаву, тому що тут мала друзів. Сьогодні Вікторія вивчає політологію в Вищій школі фінансів та управління, але працює теж в магазині з одягом в одному з найбільших торгових центрів столиці.

Важкі початки

Перші проблеми появились відразу після прибуття до Варшави і були пов'язані з труднощами знайти себе в новому місці. Вікторія згадує, що протягом кількох місяців вона боялася десь вийти, щоб не заблудитися, дорога до університету, або навіть поповнення рахунку теж завдавало їй проблем. - Допомогло мені все таки те, що в моєму гуртожитку жило багато українців. Саме тут я завела перших знайомих, разом ми відвідували місто, вчилися жити самостійно, тому що кожен з нас тоді мав по 18-19 років. Це були наші перші незалежні кроки, без батьків, - згадує Вікторія.

Пізніше виникли проблеми з роботою. Нелегко було знайти таку роботу, яку можна б було поєднати з навчанням. Траплялось теж, що її не запрошували на співбесіду, оскільки роботодавець знав, що вона з України. - Чесно кажучи, я вважаю, що причиною є те, що останнім часом багато українців приїхало до Польщі. Погіршується думка про них, тому що деякі забули, що таке культура, - каже Вікторія. І признається, що вона теж була в ситуаціях, коли шеф не заплатив їй за роботу.

- Тепер я почуваю себе в Польщі так, якби жила тут завжди - підкреслює. – Auchan чи Biedronka? Трудовий договір чи договір підряду? Спочатку купити машину чи зробити ремонт? Поїхати на канікули додому чи в інше місце? Зараз появляються тільки такі питання та проблеми - каже вона з посмішкою.

Пошук групи

Саша Шевчук живе в Польщі уже чотири роки. Спочатку він вибрав Лодзь, але через два роки переїхав до Варшави. Його основна мета полягала в тому, щоб знайти людей, з якими можна створити групу, оскільки музика - це його друге життя.

- Більше місто, більше можливостей - говорить він. Так як для більшості, для Саші також найбільшою проблемою була адаптація в новій країні. В даний момент він завершує навчання на факультеті аудіовізуального мистецтва і незабаром захистить диплом. Хоча сам в Польщі ніколи не зустрічався з будь-якою дискримінацією, він визнає, що чув від своїх друзів про подібні випадки. З якими проблемами сьогодні найчастіше зустрічається у Варшаві? - Красиві дівчата не дають мені спокою! - відповідає з посмішкою.

А як там на Сході?

Вікторія Погребняк приїхала до Польщі два роки тому. Причина? Більше можливостей для розвитку та кращі умови життя. Сьогодні вона стаціонарно навчається на факультеті Е-бізнес у Варшавській школі економіки (SGH), вона в процесі написання "магістерки" і додатково заробляє на себе в кафе.

Що було для неї найважчим, коли вона приїхала до Польщі? Дуже довго їй було важко знайти людину, якій вона могла б довіряти. - Знайти хороших друзів - це було найважчим – визнає.

Так як і Саша, Вікторія особисто ніколи не зустріла в Польщі дискримінації. Вона також стверджує, що поляки цікавляться життям в Україні та часто запитують: «А як там на Сході?», «є війна?»

Однак, наші гості з України визнають, що іноді бояться голосно розмовляти по-українськи в громадських місцях у Варшаві, в метро або на автобусній зупинці, особливо вечорами. Причина? Вони не хочуть звертати на себе увагу, щоб не викликати жодної агресії.

Польська мова не така складна

Саша, приїхавши до Польщі, не знав ані слова польською мовою. Він відвідував курс польської мови, але не помітив результатів, тому відмовився. - Я навчився говорити в барах, за пивом - говорить.

У подібній ситуації була Вікторія Терещенко, яка залишаючи свою країну, найкращим чином могла сказати по-польськи "доброго дня". В значній мірі їй допомогли заняття з польської мови в університеті. Зараз вона настільки вільно володіє мовою, що навіть акцент зник.

Повернення на батьківщину

Якщо йдеться про повернення додому, тут погляди різні. Дівчата разом погодились, що вони не повернуться за ніякі гроші. Але Саша думає покинути Польщу. - Звичайно, я хотів би повернутися в Україну і робити щось у своїй країні, але всі ми знаємо, яка там зараз ситуація. Можливо, коли закінчиться війна... - додає він.